МОЄ ЩАСТЯ
Нас ждуть іще важкі, бурхливі роки...
Немало сліз і крові ще проллється.
Але ніхто й ніщо не спинить кроків,
Як велетень-народ весь підніметься.
А він проснувсь і розправляє плечі...
Від порухів його тріщать основи
Старого світу, що війною знову
Гадає владу рабства забезпечить.
Але дарма! Утрималь лад на трупах
Банкірам ні попам уже не вдасться!
Змете народ всіх фюрерів і круппів.
Допомогти зірвати міць зловластя,
Своїм пером разити злого спрута, -
Я більшого в житті не знаю щастя.
1936 р.